Відродження пам’яті Марії Костянтинівни Башкирцевої

Опис проблеми

Територія Дииканської громади – 0,68 тис. кв. км., що складає 2,4 % від території Полтавської області.
Загальна кількість населення – 18065 чоловік: міське (селище) – 8,1 тис. чол. (41,1 %), сільське – 11,0 тис. чол. (58,9 %).
Чисельність населення Диканської громади складає 1,3% населення області. Щільність населення – 31 чол. на кв. км, народжуваність (на 1000 жителів) – 7,6 чол., смертність (на 1000 жителів) – 21,3 чол.
Загальна проща земельних угідь складає 67941 га в тому числі ріллі 44554 га, лісів – 7142 га, водних угідь – 453 га, з них заповідні території складають – 740 га.
Економічна спеціалізація громади – аграрне виробництво, підприємства переробної промисловості та газотранспортної системи.
Громада та зокрема селище має вигідне транспортне положення – відстань до обласного центру міста – 29 км по трасі Полтава-Гадяч.
Диканська громада має великий історико-культурний потенціал та привабливий долинно-терасовий ландшафт вздовж мальовничої річки Ворскла з масивами лісів, безмежними полями та сучасними українськими селами, прикладом якого є селище Диканька.
На території громади знаходиться регіональний ландшафтний парк «Диканський», який займає площу 11945 га.
Розташована в надзвичайно мальовничій місцевості, відома в усьому світі Диканька славиться численними пам'ятками архітектури та природи.
Тріумфальна арка – єдиний в Україні пам'ятник, який увічнює тріумф перемоги у Вітчизняній війні 1812 року над французами. Побудована в 1820 році як парадний в’їзд до Кочубеївського маєтку на честь приїзду до Диканьки Олександра I (архітектор Луїджі Руска, стиль – класицизм). Вона стала символом Диканьки.
Миколаївська церква (1794 р.) – її особливостями є подвійний купол, мармурова підлога, розкішної краси різьблений дубовий іконостас. У підземеллі церкви розміщене сімейне поховання трьох поколінь родини Кочубеїв. Поруч із церквою розташована дзвіниця, побудована на початку ХІХст. архітектором Луїджі Руска. На цій території неодноразово проводився Міжнародний фестиваль церковного дзвону.
Свято-Троїцька церква (1780 р.) – це єдиний в Україні пам’ятник культової архітектури, тісно пов'язаний із творчістю М. В. Гоголя, вона згадується письменником у повісті «Ніч перед Різдвом».
Відомі також і природоохоронні об’єкти, розташовані в межах та поблизу селища: загально зоологічний заказник «Фесенкові горби», ботанічні пам’ятки природи «Бузковий гай», «Кочубеївські дуби», та ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Парасоцький ліс».
Як в громаді так і селищі сконцентровано багато потенційних можливостей у формуванні інфраструктури для розвитку екологічного, етнічного, краєзнавчого, ділового, зеленого сільського туризму та туризму вихідного дня. Розроблено ряд туристичних одно та двох денних маршрутів. Наявна туристично-рекреаційна та історико-краєзнавча спадщина обумовлює перспективи розвитку туристичної галузі території, як одного із вагомих важелів її соціально-економічного розвитку (створення нових робочих місць, облаштування інфраструктури селища, розвиток транспортного сполучення, сувенірного виробництва, появи нових готельних закладів та пунктів харчування тощо). Водночас, на сьогоднішній день розвиток туризму в громаді та відповідно в селищі не на належному рівні. Недостатня кількість готелів, потребують ремонту пам’ятки історико-культурної спадщини. Соціальна реклама туристичних об’єктів та маршрутів потребує активізації (випуск буклетів, брошур, довідників, використання власного Інтернет-ресурсу).
Значною проблемою є досить високий рівень безробіття серед молоді та людей середнього віку в сільській місцевості, що є фактором певної соціальної напруги, а можливості для її зменшення, пов’язані зі створенням нових робочих місць.
Отже поштовх до розвитку різних видів туризму може в досить стислі терміни і з відносно невеликим інвестиціями сприяти частковому вирішенню цієї проблеми. Як свідчить досвід багатьох розвинених держав, одним із важливих напрямів розбудови аграрного сектору та поліпшення матеріального добробуту селян є активізація розвитку зеленого туризму. Від його ефективного розвитку значною мірою залежатиме перспектива територіальної громади, її інфраструктура, ріст достатку населення.
Ключовою проблемою, на основі якої виникла ідея щодо складання цього проєкту, є загальний недостатній рівень економічного розвитку селища. Зокрема одним із чинників, які зумовлюють ситуацію яка склалася є недостатнє використання всіх можливих інструментів такого розвитку. Одним із таких інструментів є максимальне використання туристично-рекреаційних можливостей території селища, а саме центральної його частини та прилеглої зони.
Диканщина – одне із найбагатших джерел українського духу, край самобутньої культури, унікальної архітектури та чистої природи. А сама Диканька широко відома в Україні та за її межами завдяки Миколі Гоголю, що увіковічнив її у своїх «Вечорах на хуторі біля Диканьки». Серед талантів народжених щедрою диканською землею, вагоме місце належить молодій художниці, письменниці Марії Башкирцевій ім’я якої відоме в усьому світі. Також селище тісно пов'язане з іще однією відомою особистістю - генеральним писарем Гетьманщини Василем Кочубеєм. Саме за часів його господарювання природна краса Диканьки доповнилася архітектурними і рукотворними пам'ятками. Але так склалося, що вказані архітектурні та природні пам’ятки розташовані по околицях селища. Центр Диканьки та прилеглі території є потенційно привабливим місцем для туристів при умові належного їх облаштування. В самому центрі селища знаходиться історико – краєзнавчий музей ім. Д.М.Гармаша з рекреаційною зоною, фондова колекція музею налічує більше 11 000 тисяч експонатів та картинна галерея ім. М.К. Башкирцевої з меморіальною кімнатою художниці. Приміщення картинної галереї збудоване у 1904 році князями Кочубеями, як земська школа. З 1985 року приміщення площею 430 м2, передано під картинну галерею. В 11 експозиційних залах розміщені унікальні твори мистецтв: картини як професійних так і самодіяльних художників, кераміка, фаянсовий посуд Будянського заводу, скульптура, коренепластика, маски з дерева, різьблення по дереву. Фондова колекція налічує більше 1000 творів мистецтв. В картинній галереї постійно працював виставковий зал, де художники, вишивальниці, народні умільці, як Диканьки так і інших громад разом з працівниками музею проводили свої персональні виставки. На другому поверсі розміщена літературно – мистецька вітальня на 60 місць, в якій проводиться велика робота по патріотичному та естетичному вихованню населення, для різних вікових категорій.
Одним з факторів, який зумовив виникнення ідеї проекту є підготовка до відзначення 165 - річниці від дня народження М.К.Башкирцевої та проведення Міжнародної конференції з цього приводу в 2023 році. Що однозначно призведе до значного збільшення відвідувачів цього закладу в тім числі закордонних туристів. Тим більше, що ведеться підготовча робота по співпраці з Асоціацією друзів Марії Башкирцевої у Франції та фондом «Відродження» пам’яті Марії Башкирцевої. Це в свою чергу стане поштовхом для позитивної популяризації України в Європі та світі. Відзначення 40 - річчя створення картинної галереї у Диканьці стане помітною подією на Полтавщині, адже це єдиний заклад такого типу в області. У святкуванні цієї дати візьмуть музеї дотичні до творчості М.К.Башкирцевої - Полтави, Харкова, Сум, Дніпропетровська з туристичними фірмами яких працює музей.
Проведення капітального ремонту приміщення картинної галереї – художнього відділу історико – краєзнавчого музею дасть змогу зберегти приміщення як пам’ятку історико – культурного значення.
Однією із причин необхідності реалізації цього проєкту є недостатність фінансування галузі культури в рамках якої здійснюється розвиток туризму як на рівні селища так і на рівні громади.
За підтримки програми U-LEAD з Європою триває розробка Стратегії розвитку Диканської громади на 2021 – 2027 р.р. за принципом партисипації з залученням представників громадськості, влади та бізнесу. Даний проєкт відповідає:
Стратегічна ціль 3. Підвищення туристичного іміджу, розвиток культурної пропозиції.
Операційна ціль 3.2 Забезпечення розвитку туризму.
Завдання 3.2.1 Туризм як сфера економіки.
Даний проєкт є частиною Програми соціально-економічного розвитку Диканської селищної ради на 2021 рік, рішення дев’ятої сесії Диканської селищної ради восьмого скликання від 22 квітня 2021 року;
Програми розвитку культури та туризму Диканської селищної ради на 2021-2023 роки, рішення дев’ятої сесії Диканської селищної ради восьмого скликання від 22 квітня 2021 року.

Сфера реалізації

культура, туризм

Мета та завдання

Мета проєкту – створити умови для підвищення рівня місцевого економічного розвитку селища та відповідно громади в цілому, пов’язаних з об’єктами історико – культурної спадщини та закладами культури громади, що надають туристичні послуги, шляхом використання інструментарію розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури відповідної території та популяризації її на туристичних ринках України.
Завдання проєкту:
- залучити додаткові кошти до розвитку туристичної інфраструктури громади;
- реалізація проєкту «Відродження пам’яті Марії Костянтинівни Башкирцевої», як інструмента досягнення визначеної мети з представництвом у ньому органів місцевого самоврядування, державної влади, підприємств, суб’єктів підприємницької діяльності, які надають матеріальну, фінансову та інтелектуальну допомогу і здійснюють розроблення технічної документації на виконання капітального ремонту об’єкта туристичної інфраструктури;
- організація заходів із збереження об’єктів історико – культурної спадщини громади;
- удосконалення інформаційно-рекламної структури регіону;
- поширення досвіду підвищення рівня місцевого економічного розвитку шляхом використання інструментарію розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури відповідної території (селища) на інші сільські території Полтавщини та України;
- підвищити якість надання туристичних послуг в галузі сільського зеленого туризму.

Опис діяльності

Захід 1. Виготовлення проектно-кошторисної документації та отримання експертного звіту, щоб отримати необхідну інформацію, яка вартість будівельних робіт залишилося зробити, так як протягом 2015-2020 року було проведено ремонтних робіт, в даному приміщенні на суму 2 201 000 грн.
Захід 2. Проведення будівельних робіт відповідно до документації. Дані заходи розбито на 2-і черги: внутрішні роботи та зовнішні роботи. Під час даних робіт плануються наступні заходи:
- демонтаж дверних коробок в кам’яних стінах, заміна дверних полотен та заповнення дверних коробок новими дверними блоками;
- улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами, улаштування обшивки укосів,улаштування цементної стяжки, улаштування покриття з лінолеуму та улаштування покриття підлоги основи із деревостружкових плит;
- установлення та розбирання зовнішніх металевих риштувань, штукатурення по каменю, ґрунтування фасаду та утеплення фасаду пінополістірольними плитами;
- улаштування обшивки арок стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасі, фарбування, заміна окремих дощок у підлозі;
- інші роботи передбачені проектно-кошторисною документацією.
Захід 3. Проведення робіт по благоустрою прилеглої території (встановлення лавок, вимощення бруківкою прилеглої території та встановлення паркану).
Захід 4. Підведення підсумків та проведення презентації результатів. Відкриття оновленого приміщення. Висвітлення проведених заходів у засобах масової інформації та Інтернет-ресурсі та блозі музею.
Захід 5. Урочисте святкування 40-річного ювілею з дня створення картинної галереї ім. М.К.Башкирцевої.
Захід 6. Відзначення 165- ї річниці від дня народження М.К.Башкирцевої та проведення Міжнародної конференції.

Очікувані результати

1. Зростання кількості внутрішніх туристів на 10%.
2. Зростання потоку в’їзних туристів на 9%.
3. Збільшення обсягів наданих туристичних послуг на 7%.
4. Збільшення кількості готелів та інших засобів тимчасового розміщення.
5. Збільшення на 3% кількості робочих місць у туристично-рекреаційній та туристичній сферах.
6. Створення та впровадження якісного туристичного продукту.
7. Створення та впровадження нового туристичного маршруту.

Сталість

а) фінансова сталість
Фінансова сталість проєкту полягає у тому, що завдяки його реалізації підвищиться інвестиційний імідж території, рух туристів, особливо у рік святкування 165 – річчя від дня народження художниці М.К.Башкирцевої, проведення Міжнародної конференції та 40 - річчя створення картинної галереї, сприятиме розбудові соціальної інфраструктури у селищі Диканька, що проявлятиметься у створенні нових робочих місць, що, у свою чергу, сприятиме соціально-економічній самодостатності окремих громадян і громади зокрема через капітальні вкладення у подальший розвиток туристичної інфраструктури, через залучення коштів як з бюджетів різних рівнів, так і позабюджетних. Також через створення додаткових робочих місць прогнозується зменшення соціальної напруги та збільшення надходжень до бюджетів від новостворених платників податків чи додатково створених об'єктів підприємницької діяльності.
б) інституційна сталість:
На базі робочої групи проєкту можливе створення консультативного пункту з питань створення, співпраці та реалізації проєктів органів місцевого самоврядування Диканської громади.
Диканська громада та зокрема селище Диканька має значний природний, історико-культурний та соціально-економічний потенціал, що створює передумови розвитку багатогалузевого рекреаційного господарства. Рекреаційна сфера громади характеризується динамічним зростанням основних показників розвитку галузі та обсягів надання споживчих послуг.
в) політична сталість:
Однією з загроз розвитку рекреаційно-туристичної галузі є низька інвестиційна активність у регіоні, повільні темпи реконструкції та модернізації інфраструктури галузі.
Крім того, реалізація проєкту:
- стимулюватиме підприємницьку активність та створення конкурентного середовища, що у подальшому може знизити собівартість послуг;
- зміцнить інфраструктурний потенціал селища;
- знизить рівень соціальної напруги за рахунок розвитку зеленого туризму;
- поліпшить кадрове забезпечення туристичної галузі;
- удосконалить рекламно - інформаційну діяльність у туристичній галузі;
- поліпшить імідж селища та громади в Україні та за її межами.
Виконання проєкту сприяє і передбачає активну співпрацю Диканської селищної ради з організаціями, які задіяні у проєкті. Усе це доповнює нормативно-правову базу і впливає на формування місцевої політики у рекреаційно-туристичній галузі громади.

Суб’єкти співробітництва

-